В Україні влада перетворилася з обслуговуючого персоналу в архаїчне і просочене корупцією вищий стан, яке годується грошима платників податків. За 25 років минуло три революції, а «віз і нині там», адже зміна кланів при владі ніяк не веде до збільшення грошей в гаманцях простих громадян. Нормальне правова держава є результатом суспільного договору, який обумовлений необхідністю людини бути захищеним. Держава Україна, по закінченню 25 з гаком років, ніяк не стає безпечнішим, навіть навпаки, ситуація в економіці і правах людини погіршується і з кожним роком стає все більш плачевною.

За роки існування незалежної України можна навести лише поодинокі приклади професійної роботи чиновників, як наслідок, Україна відстала країн бишего СРСР за всіма показниками, які були не так давно в більш негативному становищі, ніж наша країна.

Економічний стан нашої країни чітко показує пріоритети влади. Наприклад, Польща, яка на початку 90-х була приблизно в рівних з Україною економічних умовах, змогла їх поліпшити, тоді як стан України тільки погіршується, а рахунки в закордонних банках наших чиновників ростуть. Американські гірки українського ВВП і бідність країни доводять, що у чиновники за два з половиною десятка років не зуміли створити концепцію розвитку держави.

Економіка України стає все більш сировинною, промисловість деградує, що веде до падіння курсу національної валюти. Приватизація об'єктів проводилася непрофесійно і через корупційні схеми.

Все це веде до дефіциту бюджету, який, сам по собі, як економічне явище не є критичним, але в умовах українських реалій треба вирішити звідки брати гроші для покриття дефіциту, як потім їх віддавати і на які цілі ці кошти використовувати. Уряд не соромилися брати кредити у міжнародних фінансових інституцій, а останні роки борги виросли не стільки через любов до кредитів, а скільки через падіння національної валюти.

Незважаючи на спроби поліпшення, які іноді робила влада, загальна ситуація лякає. Жоден уряд не змогло забезпечити Україні гідне життя. Короткі періоди економічного зростання супроводжувалися претензіями до влади в інших сферах, які народ вважав настільки ж важливими, або навіть важливіше, ніж економіка. Загальна тенденція негативного зростання рівня життя простих українців, говорить про неспроможність будь-якої політичної еліти дати можливість жити повноцінним життям простого українця. Відтік "мозків" з України і зростаюче безробіття на тлі низької тривалості життя українців та їх різко скорочується чисельність виглядають і зовсім плачевно.

Іконографіка: BusinessViews