Невипадково як слоган вашої веб-сторінки ми вибрали вираз «Via est vita», що означає «дорога - це життя». Ці слова розкривають ту роль, що відіграють дороги в сучасному суспільстві - від них залежить і якість життя, і наша безпека. Світовий досвід переконливо довів, що створення розгалуженої мережі автодоріг сприяє економічному розвитку держави. У той час як відсутність якісної дорожньої інфраструктури негативно впливає на промисловість, збільшує витрати бюджету. Тому проблема підвищення якості вітчизняних доріг спочатку була актуальною.
Україна - важливий транспортний вузол
Унікальне географічне положення України завжди вимагало інтенсивного розвитку доріг. Історично Київ мав широкі зовнішньополітичні і торговельні зв'язки. Через місто проходили знамениті шляху «Із варяг у греки», «Соляний», «Шовковий» та інші. Це сприяло зростанню міст, надавало справі розвитку доріг державне значення. Перші автомобільні дороги з'явилися в країні ще на початку ХХ століття, проте тільки на окремих, важливих в той час напрямках, порівняно невеликі ділянки доріг мали тверде покриття. Загалом мережа автодоріг України сформувалася в радянські часи, в 60-70 роки. На момент розвалу СРСР розвитком дорожньої інфраструктури займався Український державний концерн по будівництву, ремонту та обслуговування автомобільних доріг (Укрдорстрой). У 1993 році він був ліквідований, а його функції перейшли «Укравтодору», який також пройшов за час свого існування чимало реформ.
Проте ні розуміння важливої ролі доріг у розвитку держави, ні численні реформи не допомогли вибудувати ефективну політику щодо вдосконалення транспортної інфраструктури. Останні три десятиліття стан автодоріг в основному тільки погіршувався. На сьогодні за оцінками різних експертів майже 90% мережі автодоріг країни потребують ремонту. Головна причина - низький рівень фінансування дорожніх робіт, який за останні 10 років склав всього 14-34% відсотків від мінімальної потреби, визначеної фахівцями Державного дорожнього науково-дослідного інституту. Як результат, у 2013 році Україна опинилася на 137 місці в світі з 144 країн за якістю доріг згідно з даними експертів Всесвітнього економічного форуму.
Маємо, що маємо
Сьогодні мережа автомобільних доріг загального користування має протяжність 169,5 тис. Км, щільність на 1000 км квадратних території - 281 км. По території України проходять міжнародні транспортні коридори, в тому числі три автомобільних: пан'європейський №3 Берлін (Дрезден) - Вроцлав - Львів - Київ, пан'європейський №5 Трієст - Любляна - Будапешт (Братислава) - Львів, пан'європейський № 9 Гельсінкі - Санкт-Петербург (Москва) - Київ - Кишинів (Одеса) - Бухарест - Димитровград - Александрополіс. Як ми зазначали вище, стан переважної більшості автомобільних доріг не відповідає сучасним вимогам. Відсутність своєчасного ремонту, стрімке зростання кількості автомобілів та інші не менш значущі фактори зробили свою справу. Транспортна інфраструктура швидко руйнується.
На автомобільних дорогах налічується 16172 шт. мостів і шляхопроводів загальною протяжністю 381,9 тис. погонних метрів. Близько 65% мостів побудовано в період до 1970 року за тодішніми нормативам. Зараз більше 9,5 тис. Мостів за технічними параметрами не відповідають вимогам сучасних норм і фактичному навантаженню, а 702 моста потребують термінового ремонту. Все це питання не тільки економіки, а й нашої безпеки.
Перспективний шлях
Україна володіє великим транзитним потенціалом, проте в країні немає жодного транспортного коридору, який на всьому протязі складається з доріг першої категорії. Сьогодні міністерство інфраструктури пропонує чергову реформу дорожнього господарства. Вона розрахована на 2015-2017 роки, реалізувати її планується в два етапи. Перший етап, розрахований на 2015-2016 роки, передбачає реформування державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», оптимізацію структури її дочірніх підприємств і передачу частини їх майна, прав та обов'язків обласним адміністраціям. Крім того, запланована передача автомобільних доріг місцевого значення місцевим органам виконавчої влади, а також підготовка концесійних та інших проектів за участю приватних інвесторів.
Другий етап передбачає створення дорожнього держфонду, інформаційно-аналітичної системи управління дорожнім господарством для забезпечення взаємодії між органами управління та підприємствами дорожнього господарства, а також введення довгострокових контрактів на експлуатаційне утримання автодоріг і впровадження нової системи кількісних показників для оцінки результатів роботи підрядника.
Пересічним громадянам залишається тільки сподіватися, що нова реформа буде більш ефективною, ніж попередні. Однак без стабільного і повноцінного функціонування з боку держави істотних змін годі й чекати, а досвід минулих років не викликає оптимізму.